БРАТИ ЧИ НЕ БРАТИ?

усі  ці  премії  державні  і  звання…
породження
придворних  етикетів:
не  більш,  чим  загравання
тирано-владців  
до  митців  –
свавільних  влучномовців,
непідконтрольно-мислячих
художнико-поетів…

у  патоці  чиновної  бравади  –
банальний  
розрахунок  можновлади
на  притаманні  людям  всім
самозакоханість
та  інші  марнославні  вади;

і  другий  смисл
лукавої  державної  відзнаки  –
швиргнути  кістку  у  загал,
щоб  гризлись  між  собою,  як  собаки,
не  заважали  окупантно  править  бал…

як  і  тоді:  
грабують  Україну,  продають,
витоптують  і  гноблять  українців  –  
і  премії  –  Шевченківські!  
дають…
так  заохочують  –  
до  чого  б  то?  –    її  провидців…
поетів  і  митців  –  духотворці́в.

не  забувайся,  іменитий  брате,
що  за  непослух
нагороду  можуть  відібрати…

то  брати  «з  рук,  які  не  крали»,
чи  не  брати?
кожен  
за  себе  сам  вирішуй,  брате…

Мабуть,  бери…  
там  крадені  в  народу  гроші  –
потратиш  на  діла  якісь
хороші….

мені  закинуть  «браття  по  перу»,
що  я  так  ноту  ви́соко  деру,
бо  не  спроможна  написати  оду
достойну  
схильності  од  влади  і  народу.

то  так  воно,  мабуть,  насправді  й  є:
усяк  до  свого  –  про  своє.

лупа́єм  всяк  свою  скалу,
усяк  свою  торуємо  дорогу  –
і  слава  Богу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320847
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.03.2012
автор: Валя Савелюк