Не набридає танцювать,
У вальсі з вітром покружлять
Малим сніжинкам.
Небесний танок не зника,
Неначе море чи ріка
Несеться стрімко.
Панують білі кольори
О березневій цій порі,
Та вже не сумно.
Ласкаве сонце, прийде час,
Ще обіллє бажанням нас,
Та чи бездумно?
Уже уява ожива
І скрізь ввижаються дива,
Що прийдуть скоро.
Кохання руку подає,
Мені гукає: „Де ти є?”
І так бадьоро!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321053
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.03.2012
автор: Копачівна