Залиш свій ранок за моїм вікном,
в ньому вже немає потреби,
а я закриваю історії недописаний том,
і відчуваю доторки твого зеленого неба.
Ти як завжди прекрасна й легка,
вбрана у шати весняного жита,
твоя усмішка настільки п`янка,
що повністю й одразу мною спожита.
Твої руки тремтять у моїх руках,
вуста посилають шифрований код,
і серце полетіло як радісний птах,
це кохання нищівний аперкот...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321118
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2012
автор: EroS