Ми беремо високу планку,
Й прижок немов в останній раз,
Ми летимо, та чи у щастя,
Чи в прірву насміхання і образ?
Чи пощастить, я скаже доля,
Заробим милість чи вигнання,
Потрапим в щирі ми обійми,
Чи у безмежні дні страждання?
Та це дізнаємось тоді,
Коли у низ будем летіти,
Чи добрий взяли ми розгін,
Щоб від життя узяти квіти?
Ми беремо високу планку,
Й не всі у змозі підкорити,
Та як б не падав пам'ятай,
З добром повинен ти прожити.
Не можуть усі бути щасливі, багаті, успішні та всім цього хочеться. Та все ж ми повинні розуміти, що не завжди кохання чи багатство приносять щастя. Я знаю людей, яким гроші стали життєвим тягарем, або людей які через кохання втратили розум... У кожного з нас є своє життя, своя доля і свій тягар і як би нас не "кидало", потрібно дарувати один одному добро і тоді ми обов'язково знайдемо своє місце під сонцем...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321241
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2012
автор: Чорний Кіт