Багато часу з того дня пройшло,
Коли розбіглись різними шляхами.
Із нас тепло не кожного знайшло -
І досі сперечається з снігами.
Твій телефон постійно на зв’язку -
Цього високий статус вимагає.
А я застряг, неначе у піску -
Ніяк стереотипи не зламаю.
І от ми випадково стрілись знов -
Відразу ж одне одного впізнали.
Вдалися до насичених розмов -
Усе своє життя перелистали.
На мить здалось: все знову ожило -
Нас ніби у минуле повернуло…
Та що було - то, звісно, загуло.
Лиш серце анітрішки не забуло…
Спитаєш наостанок: зараз з ким?
Чи пам’ятаю почуттів безодню?..
Нічого я тобі не відповім…
Яке це має значення сьогодні?..
(21.11.2009.№130)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321355
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2012
автор: Вадим Косарєв