(замальовка)
Дзвінко кевкає лис за селом, на відлигу.
Чорноока рілля визирає з-під снігу.
Навтішалась зима, склала віхоли крила,
Крапотить з бурульок її струджена сила.
Під вагою туги помаліли замети,
Познімали дуби прохололі кашкети.
Все частіш визира межи хмарок Ярило…
Вигоряє зими величаве білило.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321374
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.03.2012
автор: Осіріс