Зелена ялина край стежки присіла
Немов притомилась , спочити схотіла .
Розпустила віти срібною фатою ,
Вмилась з видолинка світлою росою .
Глянув ненароком вітер із за хмари ,
Ялинку вподобав , подругу до пари .
Полонив ялинку коханням вогненним ,
Щемом серця ніжним , досі їй не знанним .
Та так і лишилась край стежки ялина ,
Стежині подруга , місяцю дружина .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321466
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.03.2012
автор: Дід Миколай