В кімнаті за склом сидіти так нудно,
Що хочеться гучно покликати сміх
Істерія в голову вдарить попутно,
Потік божевілля повалить із ніг…
Нехай накриває… несила вже скніти,
І жити таємно, мов вовк-одинак
Бо інколи хочеться стіни побити,
Доречно сказавши це словом «Простак»…
А інколи хочеться навіть усе:
Таємно у сни відправляти анкети
Своїм фаворитам складати есе,
А тим ворогам – кидати буклети…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321584
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.03.2012
автор: Вальдемар Феруменко