. . .

Від  дня  буденного  втомившись  і  потонувши  в  хвилях  теплих  ковдри,
Цілуючи  на  білій  філіжанці  гарячі  краплі  кави
Ковтаючи,  надій  чужих,  любові  і  погорди*
Тону  у  жовтих  сторінках,  як  в  весняних  заплавах.

Дві  постаті,  дві    «тричі  продані»  коханими  й  коханцями  жінки  –
Софія  й  Польща    –    закарбовані  у  пам’ять  й  підсвідомість.
Обидві  неприборкані  ніким...
Можливо,  напишу  про  них  яскраву  історичну  повість.

ПОГОРДА*  -  Почуття  зверхності,  зневаги,  презирства  до  кого-,  чого-небудь.  2.  Гордовито-зневажливе,  презирливе  ставлення,  відсутність  поваги  у  ставленні  до  кого-небудь.    Бути  в  погорді  –  бути  зневаженим.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321719
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2012
автор: НеГа