Так хочеться порвати простирадла
І викласти на них юні тіла
Намазати їх щедро шоколадом
А за вікном нехай гряде зима
Облити соком їх вишневим
І безпричинно запалити
Щоб поріднити їх із сивим небом
А крик життєвий не спинити
Турботи вічності зівянуть
Розтануть правдиві діла
І з постелі тіла востануть
Відродиться надій мрійна зола
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321722
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2012
автор: Андре Ільєн*