Вiн тебе не чує …. .
Холодний дощ стікає по вікні,
Змиваючи з весни немиті шиби,
Наспівує мелодії сумні
Про те кохання,що його ви вбили.
Біжить краплинка по його щоці
Немов сльоза і капає під ноги,
Тепло ще відчуваю у руці,
Останній скарб ,залишений тобою.
Холодним лезом вдарили слова,
Холодним душем окропило тіло,
Раніше ти ж такою небула-
Душа счерствіла,серце заніміло.
Невже кохання зовсім не було?
Його ж приймала ніби для забави.
А пам'ятаєш,як колись цвіло,
Оте кохання ,яке вдвох шукали?
Пройдуть роки і прийде ще той час,
Коли сама залишившись з собою,
Згадаєш,що об'єднувало вас,
І що втекло за бистрою водою.
На твій дзвінок ніхто не відповість,
А в відповідь-,,Цей номер не існує!,,
Ти не тримай в собі на нього злість.
Любов заснула-він тебе не чує.
© Copyright: Виктор Гала, 2012
Свидетельство о публикации №11201189916
ID: 307455
Рубрика: Вірші, Лірика
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321868
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2012
автор: Віктор Гала