Кохання має колір
Тендітних білих ручок,
Рум”яних ніжних щічок
І сяючих очей.
А також чорний-чорний,
Та радісний, не темний,
Безсонних дивний колір
Нечуваних ночей.
Це буде колір щастя,
Безмежного, як море,
Величного, як гори,
Яскравого, як день.
Це – колір плачу, сміху.
Запрошень на вечерю,
Це – колір кави вранці,
Примирень і прощень.
Той колір – дуже чуйний,-
Трояндовий, бузковий,
Магнолії – незвичний,
Чи проліска – ясний.
І то вже неважливо,
Чи колір той – зимовий,
Чи літній, чи осінній,
Чи дивний весняний.
(продовження попереднього вірша
«Кохання має смак»).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322057
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2012
автор: Ліоліна