Це не вперше Весна так нахабно кидається снігом.
Чого злишся на світ? Краще сонце впусти в своє небо!
Не даруєш тепла, не даруєш Весняного сміху...
А так хочеться ніжності і насолоди від Тебе.
Розпусти свої квіти, хай пахне усюди Тобою,
Хай прокинеться світ від зимового білого сну...
Так поринути хочеться віддано, із головою
У приємну і сонячно-теплу, на дотик, Весну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322165
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.03.2012
автор: Svetok