Струмочками вже потекли
Великі снігові простори.
Ось-ось вже ранньої весни
Проснуться промені Аврори.
Провісники тепла птахів
З далеких мандрів звуть додому,
І гомін втомлених грачів
Я радо чую над собою.
Обманний березень прийшов,
Птахам всі плани переплутав,
І сонечко весняне знов
Мороз туманами окутав.
З безодні неба сніг летить,
Навколо біле покривало.
З журбою зграя десь кричить,
Що прилетіла рано, рано…
А сніг нещадно б’є в крило,
Вже силам строк прийшов граничний,
Жене вниз зграю… Й замело
Безслідно їх в стерні пшеничній.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322176
Рубрика: Поетичний, природний нарис
дата надходження 15.03.2012
автор: Г. Король