ПОСВЯТА МИЛОМУ СТВОРІННЮ

Тендітний  голос.  Нотки  чарівні
Голублять  душу  музикою  слова.
В  них  срібні  дзвоники  ввижаються  мені.
Їх  слухати  щоденно  я  готова.

Ти  –  миле,  ніжне,  лагідне  дитя.
Тепер  таких  вже  майже  не  буває.
Ти  скуштувала  гіркоту  життя.
За  що  такий  удар  тобі,  не  знаю.

Росла,  як  квітка,  з  іншими  дітьми
Під  каруселлю  неба  голубою.  –
З’явилась  чорна  хмара  із  пітьми
І  заслонила  сонце  над  тобою.

Нічим  цієї  втрати  не  покрити,
Ніяке  слово  не  вгамує  біль.
Та  все  ж  твоє  серденько  вчиться  жити
Із  тим,  що  є.  Хоч  не  солодка  сіль!

Ти  не  одна,  повір.  З  тобою  друзі.
Я  теж  до  серця  хочу  пригорнути.
З  любов’ю  й  вірою  в  єдиному  союзі
Від  тебе  всі  нещастя  відвернути.

Я  перейнялася  мечем  твоєї  долі,
Відчула  щирість  і  тепло  душі.
Я  зменшу  глибину  твоєї  болі.
І  це  не  просто  вислови  в  вірші.

Я  хочу  зараз  вже  оце  сказати:
Моя  сім’я  –  це  вже  твоя  сім’я.
Бажаю  цвіт  душі  тобі  віддати,
Ще  незнайома  донечко  моя!
                                                                               2011р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322232
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.03.2012
автор: *ИРЕНА*