Торішнім листям пахне нині простір.
У перехожих - втомлені обличчя.
Не бійсь мене. Приходь під вечір в гості -
сама запрошую. Таке тепер сторіччя.
У мене тихо, тепло і затишно,
на підвіконні розцвіта герань.
Дарма, що я... що я - твоя колишня :
у світі цьому час розчарувань.
Не буде сліз, благань і обіцянок -
вже відболіло, згасло, спопелилось.
Якщо ж підеш не зразу, а під ранок,
то уяви, що все це лиш приснилось.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322238
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.03.2012
автор: Ольга Ярмуш