Bіщує зоря мені кроки твої,
Знайомі i рідні у шелесті ночі.
Чекають їx oчi тривожні мої,
I серце палке з нетерпіння стукоче.
Ці кроки ідуть по місточку хвилин,
По стежці вузенькій, що з'єднує душі.
І тиші нічної вповільнений плин
Хай тільки вони, твої кроки, порушать.
Послухаю ще, як іде почуття,
Бо серце моє в цій ході загубилось.
До мене ти йдеш, як життя до життя,
Щоб зоряне небо на нас подивилось.
Не знаємо, що нам готує воно,
Та навіть як душу стривожать пророки,
Удариться спогад, як птах у вікно,
I серце схвилюють коханого кроки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322547
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2012
автор: мирослава