́Ось буква "М" - це вхід до підземелля ,
І як не дивно, ти йдеш туди
Ось вартові стоять на дверях
І ти повинен їм платить
І черга, черга всіх безликих,
Які шукають свого дня,
Або бажають знати більше
Або ж бояться батога
А далі зачинені дверима
Які пластинка відчиння
З'являються повільні східця,
Які спустять тебе до дна
І всі безликі, не штовхаючи
Стають невимушено на місця
А східці йдуть униз, незупиняючи
Тебе спускають до кінця
Але це не кінець, там в підземеллі
Бурлить, кипить своє життя
Там люди вже не дивляться на стелю
А все чекають на свого крота
Всі поспішають на роботу,
А хтось спішить на навчання
Для когось - це вже є за норму
Чекати кожний день цього крота
І він приходить на замовлення
За кожні три - чотири - п'ять хвилин
І вартові провлять голосно,
Що обережно, він приплив.
Він вхід дає в своє нутро,
І ти заходиш до нього,
А там сидять, стоять всі ті безликі люди,
Які побачать раз тебе, а потім назавжди забудуть
І ти на мить становишся таким
Ти забуваєш про все те, що так любив
А кріт той вхід свій зачиняє
І назву підземелля нового хтось об'являє
І ось тунель, тунель, тунель,все той тунель
Приплив цей кріт до того підземелля,
Відкриє вхід в нутро своє,
хтось вийде з нього, хтось зайде
Зачине вхід та й далі попливе
І так продовжуватиметься ще не раз
І нові партії безликих будуть,
Але й настане також час,
Коли і ти виходить з нього будеш
Спочатку в підземелля
В нове,в старе, у те що треба
А потім ти до вихода дійдеш
І двері всі відчинені для тебе
На вулицю ти вийдеш, до зірок
На небо ти поглянеш обережно
Подивишся назад, а там потік
Нових безликих, але тобі воно не треба
Їх поглинає підземелля
Вони поглинуті своєй рутиной
Твоя поки собі мовчить
Прощаєшся ти з буквою еМ знов
Але ти пам'ятай, що повернешся ще сюди
Тобі не вдасться уникати цьої букви
Твоя рутина - це не мить
Твоя рутина часто у житті ще буде
*18 вересня 2009*
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322576
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2012
автор: Сергій Кузьмін