Душа з двома крутими берегами,
З одного боку хащі лісові.
Там жителі із чорними думками
І зло ховається у висохлій траві.
На іншому пологі світлі схили,
Метелики казково добрих дум,
Там рішення на яблунях доспілі
І щастям править відчайдушний грум.
Між них схвильованим гірським потоком
Біжить життя невпинний водогін.
І розум мечеться, не зна під яким боком
Тривоги стихне невблаганний дзвін.
Над ними блискавки із зовнішнього світу,
Лякають наслідками змучені думки.
Щоб не двоїтись – шепотіть молитву,
Вона дарує ясності вінки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322665
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2012
автор: Любов Чернуха