Надворі вітер пісеньку співає
Про очі волошкові чарівні
Про те ,як сильно я тебе кохаю
І про вуста малинові твої.
Про дивну мою дівчинку-красуню,
Яку безумно втратити боюсь,
Без неї я вже щастя не відчую,
Я їх , як Богу лагідно молюсь.
Вона одна, єдина вцілім світі,
Як казка неземна і чарівна,
Я хочу у теплі її горіти,
Вона-життя, вона моє життя.
За неї я віддам усе на світі,
Щоб все життя, закохане життя,
Я міг в її долонях ніжних грітись,
Люблю її, моя вона, моя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322694
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2012
автор: FarGroy