Я знаю чого тобі бракує
Крилець за спиною у темного ангела
Відвертих розмов ніпрощо із тишею
Прихованих усмішок в дзеркальних друзках
І маленького сірого котика на стелі
Я знаю чого тобі треба
Вишиванки зі стразами морських перлин
Краплин свіжого поту зі скляних стін
Натруджених зіниць над відкритими книгами
І розбризканих літер по аркушам моря
Я знаю чого ти не вартуєш
Переляканих перехожих зі смішними одежами
Непроникливих очей із пустими зіницями
Порожніх розмов із мимолітними персонажами
Та всепоглинаючої соціальної реальності
Я знаю яка ти
Ти – ковток свіжої води у пустелях душ приречених людей
Ти – маленька колібрі поміж квітчастих, але одиноких квіток
Ти – крихітна частинка серця, якої не вистачає сотням мільйонів
Ти – дивна невидима тінь сподівань батьків
Ти – відбиток слів на папірусах минулого та екранах майбутнього…
Ти – саме Слово…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322711
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2012
автор: Троянда Пустелі