Постістеричний синдром….

Треба  ж  було  захворіти...Хоча  я  завжди  хворію...Це  вже  істеричний  постсиндром....Я  хочу  кохати,а  моє  кохання  лише  плаче  тоненькою  скрипкою...Воно  благає  на  допомогу,але  НІКОМУ  це  не  важливо,тому  поки  я  можу  лише  чекати...А  навіщо  ...Я  сама  не  знаю..Адже  я  ,до  біса  сильна,я  ж  хороша  ,добра,мила,а  ніхто  не  подумав  як  воно  в  душі...Допомогла...Вислухала,дала  пораду,а  про  мене  просто  забули,адже  я  залізна!Залізна,саме  так...хоча  мені  набагато  гірше  ..І  я  мале,наївне,добре  дитя,яке  хоче  уваги....Не  ради  того  егоїзму....Я  не  самолюбива...Я  просто  жінка!Я  хочу  бути  коханою!Душа  цього  благає!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322726
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2012
автор: Jane Air