ВЕСЕЛКОВА ВРОДА

Волосся    шовковисте,  мов  вітрила,
А  очі,  мов  смарагди  в  тінях  вій.
Обличчя  ніжне,  виразне  та  миле,  -
Усе  під  стать  русалці  лісовій.

У  тобі  юність  квітне  пелюстками,
В  тобі  –  бутон  кохання  і  весни.
Ти  –  мов  берізка  з  ніжними  руками
І  станом  горделивої  сосни.

Прекрасна  шия  ніжної  лебідки,
Легенький  смуток  в  глибині  очей.
Чарівний  погляд  вранішньої  квітки,
А  в  ньому  –  мудрість  зоряних  ночей.

Малинові  вуста  в  рожевім  блиску
Духмяним  медом  ваблять  юнаків.
Бажаючих  чимало  в  цьому  списку,
Що  прагнуть  доторкнутись  пелюстків.

Ти  –  берег  мрій  і  ніжності  світанок,
Ти  –  світло  дня  і  колір  доброти.
Веселка  снів  з  чарівністю  смуглянок,
Ти  –  світлий  Янгол  сонця  й  чистоти.

Теплом  сія  твоя  усмішка  кожна.
Ти  прикрашаєш  щастям  кожну  мить.
Тебе,  таку,  забути  вже  не  можна
І  неможливо  вже  не  полюбить!
                                                                                     2011р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322788
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2012
автор: *ИРЕНА*