Дурманить свіжістю розстелена білизна.
Твій подих пестить вії і чоло.
В обіймах ночі я палка й капризна.
Тіла бажають, щоб усе було…
Слова шепочуться в п’янкому божевіллі,
Торка цілунків дивний серпантин.
В твоїх руках я вільна і невільна.
Ти – мій володар. Тільки ти один…
Тремчу. В тенета пестощів пірнаю,
То враз звільняюсь від звабливих пут.
На хвилях ніжності вітрильник нас гойдає. –
Такий солодкий почуттєвий блуд!
Звабливі ігри збуджують бажання,
Серця горять полУм’яним вогнем.
Уява обезмежує кохання –
Твій дотик розлива по тілі щем…
Хвилини ніжності – розкуті і звабливі.
Тут щастя храм чуттєвості звело.
Інтим очей, сердець… І я щаслива
Від думки, що зі мною це було.
18.02.2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322790
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2012
автор: *ИРЕНА*