Дім покрився тишиною
І важко у цьому крузі,
Коли за спиною
Зраджують власні друзі
Сидиш,плачеш
І думаєш…
Ніколи не пробачиш
Нікого не слухаєш
А воно так тихо
ніхто не підтримає
Знаєш: прийшло лихо
А в очах спогад блимає
І все…треба тікати..
Тікати далеко
А куди??Не знати…
Туди де лелеки…
Або ні…
Піти на небеса,
Там тихі дерева сумні,
І сильна,жива краса,
Нема там ні хати
Нікого….
А на землі зажурена мати
Плаче…Нема місця сухого..
А друг?
Сидить і не журиться
Тихий луг…
Гляне на небо…Прижмуриться
Але ні..Не хочу я помирати,
Краще вперед піду,
Ще буде, що згадати
Ще щось знайду
І нове кохання
І дружбу нову
Веселощів від ночі до рання
І ще краще заживу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322839
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2012
автор: Den1s