З`яскравіло сонечко,
Викликає весноньку,
І приймає квіточки
У свої обіймоньки.
Заплітає кісоньки
Теплий вітер вербонькам
І пташину пісеньку
З сумом він наспівує.
Пісня про дівчиноньку
У весну закохану
Лине Україною,
Під самими зорями.
Лине з Миколаєва
Тисячми підхоплена
Сповнена стражданням
І нестерпним болем.
Ой летить весняночка
Про дівча беззахистне
Нелюдьми згвалтовану
Та живцем підпалену.
І весна обурена
Тим, що не покарані
Винні в тому злочині
Три бездушні тварі,
Від страждань заплакала
березневим снігом,
Наче то сама вона
Опіки отримала...
Яскравіє сонечко
Зустрічає весноньку.
А в лікарні дівчина
У весну закохана...
17.03.12р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322861
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.03.2012
автор: Ана Пест