Доню, моя донечко,
Ясне моє сонечко,
Ти дорослою стаєш ,
Загадковість пізнаєш...
Іскриста перлиночко ,
Тендітна сніжиночко,
Любеньке голуб'ятко,
Малеcеньке дівчатко...
Всі ми доньки і сини,
Як живі наші батьки.
1998рік
А зараз...Пройшли роки...
Нас розділяють тисячі миль
З міріадами безмежних хвиль,
Де навіть птахи не літають,
Кордони руки простягають.
І де б ти сьогодні не була,
У якому б місці не жила,
Моя молитва захищає,
Добра у злагоді бажає,
Ісус Христос остерігає,
Матір Божа оберігає.
Ти в кругах сімейного тепла
Україну в серці проросла,
В твоїх малюнках край співа,
У народних танцях ожива…
В своїй сім’ї ти рідну мову,
Чарівну пісню колискову,
Культуру краю зберігаєш…
Невдовзі вірш цей прочитаєш…
Я знаю, що і дітей своїх,
В майбутньому онуків моїх,
Українцями виростиш теж.
Пам’ятай, люблю тебе без меж!
17/03/2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322886
Рубрика: Присвячення
дата надходження 18.03.2012
автор: Lana P.