Усі ми щось втрачаємо поволі...
Буває жаль, а часом, навіть зле...
Наївно розмальовуємо долю,
Не знаючи, що день новий пошле.
Чи рано трапиться, чи, може, пізно -
Нема різниці як, де і коли...
Річ не у тім, що сковує нас крига,
А в тім, що зупинить не в силі ми.
Одне питання в мене виникає:
Навіщо в світі всі ми живемо?
Бо достеменно кожен, мабуть, знає -
Усе колись скінчиться все одно...
(26.02.2005.№3)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322892
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2012
автор: Вадим Косарєв