Думки в тенетах пам’яті блукають,
Із спогадів дитинство вирина.
І знов в душі метелики літають,
У казку лине мрія чарівна.
Та зміст життя вже в дітях та онуках,
Навколо них тривоги кожну мить.
Хай щастя їм навстріч простягне руки,
Дитячим сміхом всесвіт гомонить!
Хай радісно ясніють оченята,
Вуста з любов’ю поцілунки шлють.
В щасливім колі: діти, батько й мати,
А за вікном зозуленьки кують…
Забудеш часом про вагомість років,
Милуючись, як зміна підроста.
Нас знову повертає до витоків
Душа дитяча чиста, золота.
Й ми інколи дітьми стаємо трішки,
Бо поряд янголи всміхаються малі.
Заради щирої дитячої усмішки
Нам, люди, варто жити на землі!
Країно, захисти дитячі мрії,
Допоможи їм втілитись в життя!
Плекай в маленьких усмішках надії
І забезпеч щасливе майбуття!
2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323073
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.03.2012
автор: *ИРЕНА*