Мрії збуваються коли забуваються,
Може так краще а може і гірше,
Я тільки спробував і лише намагаюся,
Щось розказати приємне і ніжне.
Наче здалося у мріях прокинулось,
Спало до ранку а за вікном день,
Сонце моє понад світом розкинулось,
Я пригубив того світла лишень.
Поглядом мрійним у вічності вабило,
Небом казок розказало весну,
Я все роблю і виконую правило,
Тепло все стало обіймами сну.
Просто так сталося більше не бути,
Вгору побіг я і там заховаюся,
Щоб доторкнутися до майбутнього,
Мрії збуваються коли забуваються.
18.03.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323106
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.03.2012
автор: КРІПАКОС