Краплинка вічності в очах твоїх заграла
Веселки барвами від посмішки моєї.
Твій світ я зовсім випадково розгадала,
Рвучись за межі ватно-кам'яної стелі.
Ти не пустив - тобі б зі мною з цього світу!!
Але тримають обіцянки безголосі...
Я зачекаю. Надишись ще вишні цвіту.
Іще згубитись встигнеш у моїм волоссі.
(18.03.2012)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323110
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.03.2012
автор: Мантіхора