Два хижих монстра одного ґатунку,
І цих, і тих жорстокий капітал
Створив не для добра, а для грабунку
Народу нашого, та для потал.
«Шановні друзі» паряться на нарах.
Затятий ворог піднімає тост
За те, щоби скоріше їх на марах
ВіднЕсли спочивати на погост.
І ці і ті - два чобота до пари.
І в цих, і в тих одна злочинна суть.
І ці, і ті неначе дві почвари
До смерті один – одного гризуть.
У них мільйони, крадені, в офшорах.
На Кіпрі, чи ще десь на островах,
А нас покірність та байдужість в шорах
Тримає на коротких поводах.
У них одне. Якби лиш своє брюхо
По пельку ненажерливу напхать,
А нам лапшу навішувать на вуха
Як прийде час до влади обирать.
Тоді й за нас згадають жирнопикі
І ладні будуть п’яти нам лизать,
І знову безсоромні та дволикі
Брехати будуть щоби грабувать.
Та нам давно уже потрібно знати.
Той хто зі скіпетром та на коні,
Противника свого запре за ґрати
А нас?...- Ми й так по вуха у лайні.
Отож не будем решетами воду
Переливати до кінця життя
Проголосуємо за молодь, що народу
Дасть віру і надію майбуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323302
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.03.2012
автор: євген уткін