Я без тебе панічно прозора…
Паперові мої думки
Розривають твої розмови.
Їх сховала в прозорі склянки.
Я не можу тепер пити воду
І вдихаю тепер через раз –
(На прозорих руках розводи)
Я вбиваю своїх же. А нас
Не було і не буде прозорих –
Ти ж, напевно, панічно живий.
І зробивши наступний подих,
Ти вдихнеш мене… І ти мій…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323308
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.03.2012
автор: Лєна Журавель