У твоєї дитини буде велике серце,
милий.
Сморід минувшини через вікно із помиями
вилий.
У журавлиному леті мій бог розіп’яв
себе,
не дочекавшись внутрішнього визнання –
мене.
Скільки ще витерпіти глибинної
болі?
Викинь мій здичавілий подих у безтурботне
море.
Бо ти – моя основа. Точка відліку і дотику.
Окраєць серпневого бортику.
З якого все почалося – пам’ятаєш, о 5-ій ранку?
Без слова, газети та чергової цигарки.
Коли прийде у світ твоя єдина
любов,
Я складу із родимок на твоїй руці
карту вічності. Обіцяю, без душевних
змов.
Молюся і молитися буду за вас, за неї, за тебе.
Допоки всередині мене буде жити небо.
Не зважай на постійні ледь чутні звуки.
Це твої рідні душі б’ються
Об мої незахищені груди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323387
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.03.2012
автор: Fluently