А ми тікали від людей –
пролог.
Шукали, де б то загубитись
удвох.
Летіли літні-перелітні
кудись.
По стінах диким виноградом
плелись.
Чіплялися за крапельки
дощу.
Ховалися за плетиво
плющу.
Брели собі у заростях
думок
Лісами дикими й печерами
казок.
А там, де на високогір’ях
ріс мох
В дощу ми вкрали синє небо
на двох.
19.03.2012р.
"Дніпро", липень 2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323564
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2012
автор: Анастасія Витрикуш