Повір. Пробач. Люби!

І  день  пройшов,і  промайнула  ніч,
Повір,Печалі  шансів  не  давала...
І  Гордість  йшла  зі  мною  пліч-о-пліч,
І  Пам'ять  не  пекла,не  докучала...

Була  зима,і  були  буревії.
Пробач,Байдужості  я  зовсім  не  хотіла.
Вона  розклала  по  поличках  мрії...
І  прокидалася  Провина  так  несміло...

І  Ностальгія  докором  розлилась.
"Люби  щосили!"-Доля  наказала.
Я  їй  інтуїтивно  підкорилась.
З  тих  пір-живу.А  доти  існувала.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323580
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.03.2012
автор: Оксютка