З тобою хочеться зануритись у казку
І задихнутись від палких зізнань,
Відчути дотик ніжності і ласки,
Насолодитись келихом бажань…
Я розумію, що цього не буде:
Це лиш уява – і твоя, й моя. –
Від поцілунків не зімліють груди,
Від щастя погляд душ не засія.
З тобою ми – дві долі поетичні,
Два серця по обидва береги.
Між нами передзвони романтичні,
В реальності ж – замети і сніги.
Нам не судилось ніжність рук відчути.
Дорогам нашим не зійтись в одну.
Та, все ж, мені не вдасться вже забути
Оту мрійливу трепетну весну,
Що якось душі словом поєднала,
Барвінком насолоди обплела. –
Від слів звабливих крига розставала,
В бажаннях тріпотіли два крила.
…Не варто ж руйнувать цнотливі грати,
Хоч гра спокус – захоплююча гра.
Дозволь тобі тепло подарувати,
Торкнувшись серця дотиком пера.
23.02.2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323593
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.03.2012
автор: *ИРЕНА*