І повістка прийшла додому,
Затихла меншая сестра,
Десь мати плаче на порозі,
До армії іти пора,
Забрали хлопця молодого,
На службу, у десанст служить,
В Житомир,важко там напевно,
Та я не буду більш тужить,
Бо знаю, що прийде та днина,
Проб'є годинник рівний час,
І раптом образ на рівнині,
Це брат повернеться нараз,
І радості моїй не буде меж,
Заплачу щиро я від щастя,
Та стане мати біля хати теж,
І сина обніме.На краще...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323748
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2012
автор: А.Марта Він