І власне все, а що іще казати?
Ми по-весняному свої і не свої
Нам доля розставляє грати
Чужі…
І кожен з нас надіне окуляри
Хамелеонити ми вміємо, о так!
Яке це скло скажіть нам , скляре?
Це знак.
І кожен в ногу, наступаючи на п’яти,
Не буде скиглити, казати, що болить
Нап’ємося від болю чаю з м’яти .
Хай спить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323798
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2012
автор: СвітЛана