Коли втрачаєш ти людину,
Замислись чи людина ти?
У важку й знедолену годину
Ти мусиш біль перемогти.
Ти знаєш, що змушений терпіти,
Але усьому є своя межа.
Легше здійнятись і полетіти
У безкрайнії поля.
Та не шукай із цього легший хід,
Не зможеш вирватись із нього.
Тебе буде наслідувати біль,
Отой біль із серця твого...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323927
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.03.2012
автор: toma