Люба мамо,
рідна ненько.
Нас, ти породила.
Серед гір
Карпатських синіх,
трьох синів зростила.
Кожен вечір,
тихо, любо,
Господа благала.
І для нас, твоїх синів,
долю вимоляла.
Хорошенька наша
хата в квітучому полі.
Ви живете разом
із татом і щасливі обоє.
А, як насуне
чорна хмара,
гукнете грозою.
Вмить ми станемо
із братами, мамо,
перед тобою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324111
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2012
автор: Віктор Варварич