Ваш образ кожну мить малюється в уяві.
Як блиск очей п’янить! Ці іскорки лукаві…
Хвилюються думки, не слухаються рими,
Забула б залюбки ці спалахи екстриму.
Та, мабуть, пізно вже, бо скуштувала їх.
Вони пливуть віршем серед бажань моїх.
Ви опустили мій політ думок в реальність,
Тепер в полоні мрій – лиш Ваша геніальність.
З надією я сплю. І з нею прокидаюсь.
В фантазіях топлюсь. Відчути сподіваюсь.
Бо перли Ваших фраз в душі сіяють сріблом.
Я думаю про Вас частіше, ніж потрібно…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324163
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2012
автор: *ИРЕНА*