Жити у світі реально без холодних,примарних надій
спіткнувшись не впасти у прірву незнаних стихій
просто іти,на колінах повзти та іти від тужливої метушні
забути минуле-усі спустошені вже не свої...чужі дні.
Збагнути що ти у світі обірваних недогорілих шпалер
ти сам,без нікого.не підкаже як жити жоден суфлер.
Слухати тишу,вона не говорить пустих не потрібних слів
залишає спогад.Вічний,шалений,без колючих шипів.
Віднайти щиру правду,тихе щастя. Пірнути у вічність.
Так.Варто боротись.Завжди.За радість, за ніжність.
Просто знайди закинуті сили, розплутай важкі думки.
не намагайся стати кращим за когось-за себе живи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324210
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2012
автор: kore