Живу, і знаю, що живу,
фіксую розумом події
і реагую на всі дії
реалістично, наяву.
Лиш реагую, - не сприймаю,
не відчуваю, не збагну -
себе тут бачити, одну,
коли я, друга, там дрімаю?
Нас дві... Нас дві. Нас дві! Нас дві?
Де справжня - ця, жива, чи спляча?
Та, мрійниця? Робоча кляча?
Дві крайнощі в однім єстві...
Яка роздвоєність тяжка!
Чи не прикличу ту годину,
коли змордовану людину
поглине відчаю ріка?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324325
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2012
автор: Антошка