Це страх жінок. Жіночий рубікон,
який вони проходять мов по скельцям.
Як попране виносять на балкон,
Так їх виносять з криками з-під серця.
Вони причина краху божевілля,
Обдертих пальців, зустрічей вночі.
Вони - життя. Точніш, вони - свавілля.
І переможці в вічній нічиїй.
Чоловіки. Безмежжя компромісу,
Обмеженість океанічних плес.
В собі людину випускайте з лісу
Пекельних війн і голоду чудес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324378
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.03.2012
автор: Хельга Ластівка