Одна ніч: для привітання і прощання,
Для поцілунків і важких зідхань.
Це не кохання,а якесь знущання,
Прошу, словами серце не порань.
Палаючи, в обіймах тиші,
Це рай і пекло, в одному лиці.
Чи станемо спокусою мудріші,
Тримаючи долоню у чиїсь руці?
І тет-а-тет очей,
Що може буть ніжніше?
Знеціненість людей,
Що може бути гірше?
Ми поряд лежимо,
Знесилені до болю.
І просто мовчимо,
Бо ми після двобою.
Подивлюсь у вікно,
Над містом вже світанок.
Закінчилось кіно,
Ти принесеш сніданок.
Ми неохоче вдягнемось,
Закриємо квартиру.
І знову десь загубимось,
У соціальнім виру.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324466
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2012
автор: Катерина Пташка