Життя вирує гірською річкою
Місяць підсвічує темною нічкою
Зорі моргають своєю красою
Земля так тихенько вкрилась росою.
Любо співають птахи солов’їні
Вітер несе пилинки пір’їні
Б’ється вода із дна джерела
Це весною природа знов ожила.
Зранку як встанеш повітря свіженьке
Сонечко сходить далеко, маленьке
Краплинки води покрили травичку
Посмішка зразу з’явилась на личку.
Ти вийшов із хати ідеш по стежині
По холодній, м’якій, трав’янистій перині
Тобі вслід помахало листя берізки,
Яка розпустила свої гілочки - кіски.
Усміхнувся метелик, злетівши із квітки
Горобець чирікнув з виноградної вітки
Равлик показав тобі свої ріжки
Літачки поробили на небі доріжки.
Наче всі тебе ждуть, наче всі тобі раді
Що ти ідеш по землі, що ти ідеш по природі
Що ти зараз живеш на планеті Земля
Я теж все це люблю, бо це планета моя!
4,10,2011,
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324501
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2012
автор: Крот