Я.Д.: «Ти казала, що твій телефон захворів».
Л.Г.: «Я його приклала до серця і з ним вже все добре».
Чому не є я телефоном?
То в день торкався б я тілес твоїх,
Наліво ще б дивився гномом,
В долонь обіймах ніжних бути зміг.
Коли б я захворів бідненький,
До серця до торкнула б, до грудей,
Немов дитину люба ненька.
Ти ж чудо лікар між людей!
Або:
Коли б я захворів зненацька,
До серця б до торкнула , до груді.
Яке ж тепло там чудернацьке,
І сонце й ореоли молоді…
23.03. 13.45.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324522
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 23.03.2012
автор: Ярослав Дорожний