Дорогами земними залишаєм по собі слід…
Ніч – день. День – ніч. Кожен має має власний світ.
Тихо сповзає за горизонт сонця коло у пустоту
Що втратив ти а чи знайшов? Може Мрію? Та чи ту?
П-в :
Ми існуємо чорними дірами
Серед безліч байдужих світів
Вже в ніщо і ні в кого не віримо
У полоні змарнованих днів
Заклоновані, запрограмовані
Стали жертвами власних хотінь
Тільки совість десь б’ється зацьковано
Перед покликом поколінь…
А може ще зумієм повернути собі Добро?
Волать. Воліть перемагати Зло.
Золота блиск, шелест купюр
Знов вирішують як нам жить
Та тільки днів не повернуть –
Їх не купить
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324546
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2012
автор: kriwoy