Так серце прагне затишку в дощі,
Як сум із неба розсівають хмари.
Самотність неприйнятна для душі:
У дні осінні так жадаєш пари.
Так серце прагне затишку в дощі
Під спів вогню веселого у грубці.
Гаряча кава вранці на печі,
А потім спогад хай вирує в думці.
Так серце прагне затишку в дощі,
Як стукають маленькі краплі дзвінко.
Немов про щось розмову ведучи,
Пустунки ці злітають з неба стрімко.
Так серце прагне затишку в дощі,
Його кохання ніжністю огорне.
І ми свічки запалимо вночі
Й поринемо з тобою в неповторне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324547
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2012
автор: Копачівна